Павленко Катерина Іванівна – вихователь-методист

Освіта – середня спеціальна, Олександрійське педагогічне училище1982р.  

Педагогічний стаж роботи 28р.

Грамота відділу освіти Маловисківської райдержадміністрації.

Грамота управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації.

Педагогічне звання – «старший вихователь». 

Майстер-клас для вихователів дошкільних навчальних закладів.

Тема: Використання інноваційних технологій під час навчання дошкільників елементів грамоти .

            Мета : Створити умови для професійного спілкування , самореалізації, стимулювання творчого зростання потенціалу педагогів. Сприяти підвищенню професійної майстерності і кваліфікації учасників майстер-класу. Активізувати  знання педагогів щодо навчання дітей елементів грамоти у добукварний період. Вправляти педагогів в умінні висловлювати свою думку та доводити свою позицію.

План:

1.           Методичні аспекти реалізації варіативної складової освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина». Навчально-методичний комплект «Віконечко у світ грамоти» І.Товкач

2.           Колективний перегляд. Забезпечення інтеграції освітнього процесу під час формування фонематичної компетентності старших дошкільників.

3.           «Ромашкове дерево педагогічних порад». Методи і прийоми в роботі з дошкільниками на заняттях.

4.           Підбиття підсумків.

І. Вправа-розминка « Нас з вами об’єднує… »

Мета: підняти емоційний настрій у педагогів.

Один з учасників кидає м’яч іншому зі словами : «На мою думку нас із вами об’єднує…».  Далі він називає якусь якість чи особливість, окрім віку, статі, зовнішніх ознак, кольору очей, волосся. Той хто отримує м’яч каже «Я згодна» або «Я подумаю». Якщо не згоден кидає м’яч іншому.

             ІІ.     У Базовому компоненті дошкільної освіти в освітній лінії «Мовлення дитини» зазначено, що результатом освітньої роботи щодо формування фонетичної компетенції у дітей є оволодіння чіткою вимовою всіх звуків рідної мови і звукосполучень відповідно до орфоепічних норм; розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми;  оволодіння мовними і немовними засобами виразності та прийомами звукового аналізу слів; усвідомлення звукового складу рідної мови .

На кінець дошкільного дитинства старші дошкільники повинні:

 – чисто вимовляти усі звуки; не пропускати, не замінювати, не спотворювати їх;

– мати добре розвинений фонематичний слух: чути і розрізняти звуки в словах;

– володіти чіткою дикцією, виразною мовою: говорити голосно, не поспішаючи, з правильною інтонацією;

 – вимовляти слова відповідно до норм літературної вимови (орфоепії), не вживати діалектизмів.

Враховуючи те, що навчання дітей елементів грамоти – це складна аналітично-синтетична діяльність, для її успішного опанування дитині дошкільного віку спочатку необхідно: мати розвинений словниковий запас у межах вікового періоду, засвоїти основні граматичні форм: узгодження слів у роді, числі, відмінку, оволодіти елементарними навичками діалогічного мовлення: відповідати на запитання, запитувати дорослих й однолітків, самостійно вступати в розмову з дорослими й іншими дітьми, вести організований діалог на запропоновану тему, груповий діалог(бесіду); монологічного мовлення: складати речення, описові і сюжетні розповіді, а також елементарним читанням та підготовкою руки до письма.

З досвіду роботи з навчання дітей елементів грамоти пропоную вам в роботі з дошкільниками скористатися навчально-методичним комплектом «Віконечко у світ грамоти» автор І.Товкач.

 Ірина Товкач - один із авторів освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина»(2015р.).

 До комплекту входить методичний посібник для педагогів і батьків і навчальний посібник (Частина 1. «Слово. Речення»; «Знайомимося зі звуками»; «Складова структура слова. Наголос.» та частина 2 )для індивідуальної роботи в умовах сім’ї та сучасного дошкільного закладу .

ІІІ.     «Міні прес-конференція».

Мета: познайомити зі змістом методичного посібника І.Товкач .

¨     Перше запитання до ведучого.  Чи враховується в посібнику індивідуальні та вікові можливості дошкільників?

У методичних рекомендаціях до кожного розділу подано завдання, форми, методи й прийоми та засоби навчання дітей елементів грамоти. Тут знайдуть практичні поради вихователі від молодших до старших груп.

У практичній частині (другому розділі посібника) наведені плани-конспекти занять, які розроблені з урахуванням індивідуальних особливостей, можливостей дітей старшого дошкільного віку. Адже у дітей не однаковий рівень мовленнєвого, пізнавального, художньо-естетичного, креативного розвитку. Це дає можливість застосовувати в ході занять різноманітні завдання диференційовано: завдання першого рівня – для тих дітей, які ще не мають навичок початкового читання, але цікавляться або не цікавляться книжками – слухають або намагаються слухати , коли хтось читає, виявляють інтерес до самих себе та до довкілля, здатні виконати прості інтелектуальні й творчі завдання; другого рівня – для тих, хто вже має навички початкового читання складів, слів, люблять слухати, коли хтось читає, активно сприймають предмети, події, людей, ставлять багато запитань і можуть виконувати інтелектуальні й творчі завдання. У таких дітей більше сформовані мовленнєві уміння, а також здатність спостерігати, міркувати, проявляти допитливість.

¨     Друге запитання. Як Ви відноситесь до методу читання «цілих слів»?

  Переважна більшість батьків дошкільнят прагнуть, щоб малюк ще в дитячому садку навчився читати. Найпоширенішими методами навчання грамоти в минулому вітчизняної школи були такі: буквоскладовий, складовий, звуковий і цілих слів. Звуковий метод навчання грамоти відомий в трьох різновидах: звуковий аналітичний метод, звуковий синтетичний метод і звуковий аналітико-синтетичний метод.

Основоположником звукового аналітико-синтетичного методу був видатний російський педагог К.Д. Ушинський. Він склав читанку «Родное слово» (перше видання вийшло в 1864 р.) і посібник до викладання за цією читанкою, де розробив своєрідну систему занять з навчання грамоти, відому під назвою «методу письма-читання».

    Суть звукового аналітико-синтетичного методу за Ушинським полягає у тому, що в процесі навчання грамоти в однаковій мірі застосовувався як аналіз (розклад слова на склади й звуки і виділення звуків із даних слів), так і синтез (сполучення звуків, позначених буквами, в склади й слова і читанню цих складів і слів).

    В сучасній світовій педагогіці існують два основних, протилежних за суттю, методи навчання дітей читання: метод «цілих слів» і фонологічний.

Відповідно до методу «цілих слів» (в Україні він більш відомий, як метод Глена Домана), дітей навчають розпізнавати слова, як цілісні одиниці, не розбиваючи на складові. Тобто малят не вчать ні назв літер, ні звуків. Фонологічний метод, навпаки, передбачає насамперед опанування дітьми звуків та їхніх графічних позначень – букв із наступним поєднанням їх у слова під час читання.

Добрі результати, які давав метод «цілих слів», дали поштовх про те, чи взагалі потрібно навчати дітей дошкільного віку фонетики. Ще на початку ХХ століття зарубіжні вчені провели низку досліджень, щоб з'ясувати, який метод ефективніший. В ході експерименту одну групу дітей навчали за методом «цілих слів», іншу – за допомогою фонологічного. Коли діти почали читати, їх протестували. На першому етапі краще читали вголос і подумки діти з першої групи, проте незнайомі слова викликали у них значні труднощі. Намагання закріпити за кожним словом єдине значення призводило до того, що за весь рік навчання ці діти так і не змогли навчитися читати нові слова без допомоги дорослого. «Фонологічні» ж діти легше справлялися з новими словами і до кінця 2-го класу випередили своїх однолітків за рівнем сприйняття і багатством словникового запасу. Тож у світовій практиці перевагу надають фонологічному методу навчання читання.

      Останні дослідження підтвердили: люди читають слова по буквах, але оскільки процес цей відбувається миттєво, здається, що ми одразу сприймаємо слово загалом. Більше того, під час читання подумки задіяна та частина мозку, що і при читання вголос, тобто читання – це процес мовлення тексту у внутрішньому плані.

Таким чином, щоб легко і вільно читати, необхідно легко і швидко розпізнавати букви і співвідносити їх зі звуками.

¨     Третє запитання. Коли розпочинати роботу з навчання дітей елементів грамоти?

Важливо, аби дитина поступово проходила до розуміння того, що слово, яке мовиться, складається з різних звуків. Вже на 4 році життя потрібно починати ознайомлення малят із звуковою системою мовлення: виділення на слух і вимова окремо тих звуків, із яких починається слова, ознайомлення з терміном «звук» в ігрових вправах. Дітей навчаємо особливої вимови – штучного інтонаційного виділення звуків у слові: «М-м-м-и-и-ш-ш-к-к-о-о».

Для цього малятам 3-4 років варто пропонувати різноманітні ігри із звуками та словами. «Упіймай звук», «Зміни звук», «Паличко стукай».

На 5 році життя дітей залучають до визначення кількості звуків у слові.

Визначення першого і останнього звука в слові.

Придумування слова з відповідним звуком.

Закріплення поняття «звук».

В старшому дошкільному віці впродовж подальшого навчання дітей звукового аналізу слова необхідно познайомити із засобами для здійснення цього процесу й навчити ними користуватися.

Такими засобами є: інтонаційне виділення звуків у слові, звукові фішки, звукова модель слова(схема звукового аналізу), що складається з однакових квадратів, кількість яких відповідає кількості вимовлених звуків у слові. Ми називаєм її «звукова доріжка». Починаємо з слів, які складаються з трьох звуків. Дорослий промовляє слово, веде вказівкою під схемою звукового складу слова, затримує вказівку на фішці, яка відповідає звуку, що промовляє.

Завдання навчання звукового аналізу слів дітей 6 року життя:

-               Дати практичне уявлення про голосні та приголосні ( м’які й тверді приголосні) звуки, учити правильно інтонувати та позначати умовними фішками;

-               Учити дітей розрізняти звуки мовні і немовні;

-               Упізнавати окремі звуки (голосні, приголосні) на початку, в середині, в кінці поданого слова;

-               Добирати слова з поданим звуком;

-               Формувати навички робити звуковий аналіз слів типу «рак», «мак», інтонувати та позначати відповідними фішками м’які приголосні у словах зі знаком пом’якшення та голосним «і» (ліс).

-               Проводити звуковий аналіз слів зі збігом приголосних (слон, стіл).

Можна запропонувати дітям  не тільки визначати послідовність звуків у слові, а й скласти слово з хаотично розкиданих звукових фішок. Це своєрідна «фонематична зарядка». Ефективний також прийом «забування» : «перший звук загубився», «склад утік», «зник останній звук у слові».

Методичні прийоми звукового аналізу та синтезум :

·  Зразок вимови слова вихователем.

·  Активне промовляння звуків мовлення дітьми хором та індивідуально.

·  Інтонаційне виділення звуків у слові(чітко виділяти голосом і промовляючи більш протяжно).

·  Артикуляція звуків, спостереження за процесом вимовляння подібного звука(положення губ, зубів, язика). Однак не всі звуки можна чітко артикулювати. Тому не завжди показ  артикуляції може виступати як обов’язковий етап.

·  Прийом договорювання дітьми першого або останнього звука в незакінченому слові.

·  Знаходження спільного звука у вимовлених словах шуба- миша, пошта.

·  Вихователь називає перший і останній звук, а діти називають слово.  «Відгадайте слово задумане мною».

·  Прийом навмисної помилки. Наприклад: «Я стверджую, що в слові роса три звуки».

·  Визначення усно, без схем і фішок кількість звуків у слові.

Для проведення даної роботи з дітьми потрібно використовувати такий дидактичний матеріал, що зацікавить дітей, авторські казки про звуки мають бути ілюстровані. Завдання  педагог реалізує як під час групових(до 15 осіб), індивідуально-групових(4-8 осіб), індивідуальних занять(1-4 особи), самостійних іграх, повсякденному спілкуванні, художньо-мовленнєвій діяльності.

¨                     Четверте запитання. Назвіть переваги даного посібника. Відповідь: Методичні рекомендації педагогам і батькам, перспективний план роботи, орієнтовані плани-конспекти занять. Художнє слово, авторські казки, дидактичні ігри.

¨        П’яте запитання.  Інтеграція освітнього процесу – це інновація в дошкільному вихованні чи «модний» термін?

 Інтеграція - це інновація, заявлена БКДО, яка дає можливість розширювати кругозір дітей і розвивати їхню пізнавальну активність навколо однієї теми (образу) в різних видах діяльності, що сприяє формуванню цілісної картини світу у взаємозв'язках та взаємовідношеннях.

Але нам слід пам'ятати, що інтеграція - це не поєднання, а взаємопроникнення двох-трьох або більше предметів у єдине ціле на основі спільного підходу до розкриття ключової теми.

Суть інтегрованого підходу до освітнього процесу:

·   об'єднання спорідненого матеріалу з кількох розділів програми (освітніх ліній) та різних видів діяльності дітей навколо однієї теми;

·   опанування з дошкільниками значно більшого за обсягом навчального матеріалу та досягання цілісності їх знань за значно коротший термін;

·   залучення дошкільників до процесу активного самостійного здобуття знань;

·   формування творчої особистості дитини, її здібностей;

забезпечення можливості застосовувати дітьми набутих знань, умінь і навичок з різних розділів програми (освітніх ліній) у практичній діяльності.

Ми принцип інтеграції забезпечуємо шляхом тематичного планування навчально-виховної роботи, інтегрованих занять та проектної діяльності.

ІV.     Гра «Ромашкове дерево педагогічних порад». Мета: Обмін досвідом учасників майстер-класу  з навчання дітей грамоти. Правила гри: серед педагогів обирається «ландшафтний дизайнер», вихователі діляться своїм досвідом, використаних методів і прийомів , а «дизайнер» записує їх на зелених листочках у вигляді дитячої долоньки, прикрашає ними ромашкове дерево.

В дітей старшої групи формуються елементарні уявлення про слова як одиниці мовлення: ними ми називаємо предмети, об’єкти, якості, ознаки, дії; слова мають значення, зміст, бувають довгі і короткі. Варто проводити дидактичні  ігри «Хто? Що?», «Який, яка, яке, які?», «Що робить? Що роблять?».

Прийоми навчання ознайомлення зі словом:

·              Зразок промовляння слова або слів, поданий вихователем;

·              активне промовляння слів дітьми хорове, індивідуальне;

·              порівняння слів зі звукосполученнями;

·              визначення довжини промовляння слова (коротке, довге, найдовше);

·              промовляння слів з різною інтонацією(весело, сумно, гнівно, злякано);

графічне зображення слів умовними позначеннями(лініями, прямокутниками).

Діти дізнаються, що речення складаються зі слів, що вимовляються послідовно одне за одним. У реченні може бути різна кількість слів. Вони  повідомляють нам про когось або про щось.

Прийоми навчання ознайомлення з реченням:

·              Зразок промовляння речення, поданий вихователем;

·              активне промовляння речення дітьми хорове, індивідуальне;

·              порівняння речень;

·              визначення довжини речення;

·              підрахунок кількості слів у вимовленому речення;

·              послідовне називання кожного слова у речення окремо, що супроводжується плесканням у долоні, крокування, підстрибування тощо;

·              визначення місця кожного слова в реченні;

·              викладання кольорових смужок, паличок різної довжини, лічильного матеріалу за кількістю слів у реченні;

·              графічне зображення схеми речення лініями різної довжини;

·              складання речень із певною кількістю слів;

·              моделювання речень з використанням розділових знаків(крапка, знак оклику, знаку питання).

·              Дидактичні ігри і вправи.

·              Розглядання малюнків сюжетних і предметних;

·              Читання та переказ творів художньо літератури;

·              Вивчення дітьми віршованих творів усної народної творчості (потішок, скоромовок, лічилок) та творів художньої літератури.

       V.     Робота в парах. « Комп’ютер вмикай-речення складай». Завдання: Скласти речення за сюжетною картинкою, за схемою.

Знайомимося зі звуками.

Фонематичний (мовленнєвий) слух починає формуватися у дитини досить рано уже на 3-4 тижні життя немовля виділяє мовлення близької для неї людини(особливо матері) з інших звукових подразників.

Досить високий розвиток фонематичного слуху не призводить до позитивних результатів, якщо не буде проводиться спеціальна заняття.

Перш ніж розпочати роботу потрібно перевірити не лише стан звуковимови, а й розвиток фонематичного слуху дитини шостого року життя за завданнями поданими в діагностичній системі Ю. Гільбуха та за А. Богуш.

Навчання дітей елементів грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом передбачає реалізації трьох основних завдань:

1.           Навчити дітей визначати послідовність звуків у словах різної звукової структури за допомогою фішок і без них. Вправа «Назви всі звуки в слові».

2.           Вчити з’єднувати звуки у склади,  склади – у слова, слова – у речення.

3.           Мати елементарні уявлення про одиниці мовлення: слова, речення, звуки мовлення, склади, наголос, букви(окремі для дітей 6 року життя) і в межах всього алфавіту з дітьми 7 року життя та засвоєння способу читання складів, слів, щоб не допустити так званого побуквенного читання.

Складова структура слова.

Якщо дитина добре усвідомить, що слова складаються із складів, у неї виробиться гарна техніка читання, а навчаючись у школі буде дотримуватись складового принципу переносу слів.

Потрібно послідовно ознайомлювати дітей із поділом слів на склади. На першому етапі беремо слова, що мають два відкриті склади(роса),  далі слова, що мають три відкриті склади,(молоко) і слова, що мають відкриті і закриті склади,(квітка, мотор), один закритий склад(жук). Діти  краще сприймають  термін «частина слова».

Існує багато методичних прийомів, що допомагають дитині досить легко навчитися визначати кількість і послідовність складів у словах. Прийом «Долонька» - прикладання руки до підборіддя і вимовляння слів. Скільки разів торкнеться долоні підборіддя, стільки у вимовленому слові складів.

Ефективні прийоми «диригування», «крокування», «оплески», «підстрибування», «підкидання м’яча вгору, вдаряння  об підлогу», «барабан».

Прийоми, що використовує педагог в своїй роботі:

зразок промовляння; прийом «навмисної помилки»; графічне зображення складової структури слова за допомогою прямокутників або короткими лініями.

Наголос. Із наголосом дітей знайомимо на порівнянні двох слів-омографів(вони пишуться однаково, а вимовляються по-різному). Наприклад за́мок - замо́к. Вихователь інтонаційно виділяє наголошений склад так, щоб діти почули та визначили різницю. Прийом  запитань допоможе краще почути наголос у слові. Ефективний також прийом «удару рукою по столі» (наголошений склад при цьому можна ударяти гучніше).  З досвіду роботи можу сказати, що така робота повинна проводиться з дітьми постійно – це дозволить легше оволодіти азами початкового читання (злитим прочитуванням двох літер).

    Перспективне планування складаємо за такою послідовністю та темами занять:

  Слово. Речення. 10 занять. Казка про слова. Слова назви предметів. Слова назви дій. Слова назви ознак предметів. Закріплення та довгі і короткі слова. Ознайомлення з реченням. Спосіб умовного позначення речення. Поділ речень на слова. Визначення кількості слів у реченні. Слова-близнюки, слова-помічники, що служать для зв’язку слів у реченні.

Знайомимося зі звуками. Звуки мовні і немовні. Звуковий аналіз слова(«звукова доріжка», білі або пусті фішки). Голосні звуки. Умовне позначення. Казка. Приголосні звуки. Умовне позначення. Казка. Тверді і м’які приголосні.

 Склад слова. Наголос.

V.     Робота в парах. «Звуковий аналіз слів». Провести звуковий аналіз слів «СЛОН», «ЛІС», «РАК».

Робота з практичним посібником для дітей І. Товкач «Слово. Речення. Звуки.». 

VІ.    Підбиття підсумків.

Як ви думаєте чому розбивається віконне скло, коли в нього кидають камінь? Правильна відповідь: «Тому що вікно було зачинене». Я дякую вам за роботу, за вашу активність, зацікавленість. Навчіться йти по життю з відкритим серцем і тоді ніяка ворожа стріла не поранить тонку тканину вашої душі. Адже виховувати дітей можуть люди тільки з доброю ,відкритою душею та палким серцем. Педагог має виступати не в ролі інструктора, а в ролі порадника, дотримуватися демократичного стилю спілкування, а кожна дитина має почуватися вправною, здатною виконати завдання різної складності.

Приймайте дитину такою, як вона є, підтримайте її, вселіть надію на успіх, виявіть сильні і слабкі сторони дитини, виходячи з її вікових та індивідуальних особливостей.

Про завдання формування усвідомленого читання та підготовку руки до письма ми поговоримо на наступному майстер-класі.

Використана література:

1.                    Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)

2.                    Освітня Програма «Дитина» 2015 р.

3.                    Ірина Товкач. Слово. Речення. Звуки: методичний посібник у 2ч.

Вид. «Ранок». – 2015- 176с. - (Серія «Віконечко у світ грамоти»)

4.                    Журнал «Вихователь-методист», № 20  р.

5.                    Журнал «Дошкільне виховання», №7, №3, №11  2012р., №11 2015р.

6.                    Журнал «Палітра педагога», № 1 2013р.

7.                    А. М. Богуш Мовленнєвий компонент дошкільної освіти. Вид «Ранок» - 2013 – 192с.-(Сучасна дошкільна освіта)

З  30 травня по 3 червня 2016 року в Смолінському дошкільному навчальному закладі №3 «Ромашка» проводився традиційний Тиждень дитини дошкільника.

 Кожен  день Тижня був насичений екскурсіями, іграми, цікавими конкурсами.

 В перший день  під назвою «Всі стеблини, всі рослини починаються з зернини» дошкільники здійснили туристичні переходи до водойми, на луки , в парк. Кожна група склала свій маршрут. Малюки охоче спостерігали за рослинами, милувалися ними, порівнювали, захоплювалися формами, кольорами, природними композиціями. Вони познайомилися з різними видами рослин, набули практичних умінь дотримання правил поведінки в природі, вчилися бережному відношенню до природного довкілля. Завершилася екскурсія приємною  та смачною «Хвилинкою-смаколинкою».

У кожнiй країнi свiту знають як вiзитку України  національний одяг та запальний козацький танець  «Гопак».  Тож другий день Тижня називався «Моя Україна». Він розпочався парадом українських вишиванок.  Діти, гралися в ігри  «Які ми?», «Назви ім’я», «Ложку передай – страву українську називай».

Музичний керівник Гаєвська Т. Г. провела з дітьми танцювальну композицію «Гопачок».

 Справжню козацьку кашу приготував для дітей  козак Дмитро. А одягнені в українські костюми помічники вихователів пригостили дітей національною стравою.

Свято «День захисту дітей» розпочалося 1 червня спортивною розвагою «Вийся віночку».    Прикрашений зал зібрав всіх малят та дорослих. Відкрила свято завідувач ДНЗ Шевченко Олена Анатоліївна. На святі лунали вірші, пісні, жарти. Діти грали в ігри, веселі естафети, танцювали. нікого не залишив байдужим конкурс «Свищик» та «Бал  мильних бульбашок».

«Кольоровий настрій» - день творчості та креативності в нашому дитячому садку. Традиційно в цей день дошкільнята відвідали виставку «Умілі рученята», малювали на асфальті на тему «Веселе літо». В творчій грі  «Мешканці моря» використали техніку сендплей, іграшки, покидьковий та природний матеріал, повітряні кульки.

Діти отримали перші кулінарні навики та змогли насолодитися результатами своєї праці  на день «Ми - солодкоїжки» . Він розпочався грою «Зустрічай літо на запах і смак». Старші дошкільники виготовляли фруктові салати. А для молодших вихователі провели майстер-клас «Шоколадні візерунки на печиві». Завершився тематичний день сюжетною грою «Дегустатор».

 Тиждень дитини дошкільника промайнув швидко, приніс багато радості, гарних вражень. До організації свята долучилися батьки та співробітники дошкільного закладу. Ми вдячні батькам за матеріальну підтримку нашого проекту. Але на цьому не закінчилися приємні події літа. Педагоги підготували для малят ще багато цікавих та незвичайних заходів.